Спогади випускниці 1950-го року Сердюк О. І.

7 липня 1990 року в мальовничому місті Лохвиці, де бентежна юність наша розцвіла, через 40 років пройдених доріг знову дзвоник покличе на зустріч друзів.

Вони приїдуть із різних куточків України, Аліса Самойленко із Ленінграда. Друзі не раз уже зустрічались.

Населення Лохвиці пам’ятає студентів цього курсу. Вони майже всі брали активну участь в співочому, літературному, музичному гуртках. Часто і виступали перед населенням. Хіба можна забути виступи такого великого студентського хору, солістів хору Погорілої Ніни, Компанієць Ніни, Мамон Люби, Кривусевої Марії та інших. А скільки прочитали вони лекцій, коли працювали в селах і містах України! Про це вони розкажуть при зустрічі.

Гордістю Волинської області і України є наша однокурсниця Матюша Надія Петрівна, яка є заслуженою вчителькою УРСР. А сільські комуністи Іванко Ліда Дмитрівна, Бутко Євдокія Костянтинівна в одному селі Осова Дубровицького району Ровенської області, перемагаючи великі труднощі, навчили і виховали три покоління населення цього села. Урочисто все населення проводжало їх на пенсію.

Козир Нора Василівна, Джима Надія Юхимівна, Повх Надія були активними на протязі 30 років своєї роботи. Заслужили вони великої шани у населення, працюючи за призначенням більш як 33 роки у сільських школах Дубровицького району. Козлов Володя і Компанієць Ніна працювали творчо у місті Харкові.

Всі мої друзі – випускники 1950 року – внесли вагомий вклад у навчання і виховання підростаючого покоління, передали свій досвід молодим вчителям.

Надіємось, що студенти педучилища міста Кременчука теж будуть зустрічатись і допомагати один одному у загальній справі.

Успіху Вам, молоді друзі!